ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій
та системи мас-медіа нагально потребує цілеспрямованої підготовки особистості
до вмілого і безпечного користування ними. На взаємодію із різноманітними медіа
(преса, радіо, кіно, телебачення, Інтернет) припадає вагома частка в “бюджеті”
вільного часу громадян України, чим зумовлюється їх значний вплив на всі
верстви населення, передусім дітей і молодь [1].
Дуже часто цей процес не контролюється ні батьками, ні вчителями, а
“фільтрувати” великі потоки інформації сучасній
молоді досить складно, не
володіючи основами медіаосвіти. Тому однією з важливих функцій педагога нині
стає здійснення медіаосвіти учнів, а для цього у майбутніх учителів має бути
відповідна професійна підготовка, сформована
медіаграмотність.
Потрібно
також зазначити, що в умовах вищого навчального закладу викладач має підготувати
студентів до існування у складному інформаційному просторі, сформувати у них
медіаграмотність із метою подальшого навчання школярів критично ставитися до
інформації отриманої з різних медіа.
Медіаосвіта оголошена ЮНЕСКО пріоритетним напрямом освітнього процесу
ХХІ століття. Створенню ефективної системи медіаосвіти в Україні сприяє
схвалення постановою Президії Національної академії педагогічних наук України
20 травня 2010 року Концепції впровадження медіаосвіти в Україні.
Концепція розглядається як важлива складова модернізації освіти, сприяє
формуванню медіакультурних громадян; забезпечує всебічну підготовку дітей і
молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формує
у них медіаобізнаність, медіаграмотність і медіакомпетентність відповідно до
їхніх вікових та індивідуальних особливостей.
Медіа на сьогодні є нашим “довкіллям”, “середовищем”, в якому ми живемо. В
останні десятиліття спостерігається неконтрольований вплив медіа на дітей,
молодь, дорослих. Донести інформацію до дитини про негативний вплив програм
радіо, кіно, телебачення, соціальних мереж, сайтів мережі Інтернет; навчити їх
сприймати інформацію, критично до неї ставитися, виділяти та аналізувати
навчально-пізнавальні медіатексти, повинні вчителі загальноосвітніх навчальних
закладів.
Однак, спостерігається низький рівень медіаграмотності вчителів
загальноосвітніх навчальних закладів, незнання елементарних основ роботи з
комп’ютерними, мультимедійними та медіатехнологіями, недостатня
матеріально-технічна база, відсутність бажання, мотивації щодо впровадження
медіаосвітніх технологій.
Саме тому на сьогодні актуальною постала проблема підготовки майбутніх
учителів до застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному
процесі. З метою підготовки студентів педагогічних навчальних закладів ми
пропонуємо для вивчення спецкурс “Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі”.
Медіаосвіта педагогічних працівників відкриває можливості інтенсивного
впровадження основ медіаосвітньої та аудіовізуальної грамотності в
загальноосвітніх навчальних закладах.
Таким чином, упровадження у вищих педагогічних навчальних закладах
спецкурсу “Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі” потребує, в
першу чергу, навчально-методичного забезпечення, розроблення навчальних
програм, відповідної навчально-методичної літератури.
Під час викладання спецкурсу нами передбачено проведення тренінгів,
майстер-класів, навчально-методичних та навчально-практичних конференцій із
запрошенням фахівців медіаосвітньої галузі.
Фахівці спеціалізованих (медіаосвітніх) вищих навчальних закладів можуть
удосконалювати навчальні плани і програми, проводити семінари-тренінги, вести
науково-методичну роботу з медіаосвіти та медіаосвітніх технологій.
Програму спецкурсу розраховано на один національний кредит (54 години),
передбачається вивчення студентами педагогічних ВНЗ усіх спеціальностей
теоретичного матеріалу, проведення семінарсько-практичних, лабораторних занять,
написання реферативних повідомлень, самостійне створення та моделювання медіатекстів,
проектів.
Програмою
передбачено:
-
лекційні
заняття;
-
семінарські
заняття;
-
практичні
заняття;
-
лабораторні
заняття;
-
заняття з
моделювання медіаосвітніх ситуацій;
-
контрольні
роботи;
-
самостійна
науково-пошукова робота;
-
підготовка
рефератів за проблематикою курсу;
-
захист
реферату або медіапроекту за проблематикою курсу;
-
залік.
У результаті вивчення
спецкурсу “Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі” студент
повинен знати:
- ключові поняття
курсу (“медіа”, “медіаосвіта”, “медіаграмотність”, “медіакультура”,
“медіацінності”, “медіатекст”, “медіапедагогіка”, “медіадидактика”,
“медіавиховання”, “медіаосвітні технології” та ін.);
- види та компоненти
медіаосвітніх технологій;
- основні етапи
історичного розвитку теорій медіа та медіаосвіти в Україні та за рубежем;
- способи
використання медіаосвітніх технологій;
-
навчально-пізнавальні та духовно-моральні періодичні
джерела, програми телебачення, радіомовлення сайти мережі Інтернет, освітні
соціальні мережі;
- розробки та досвід
із проблеми застосування медіаосвітніх технологій;
- змістову та
матеріальну структуру різних видів медіапродукції;
- завдання
медіаосвіти;
- сучасну ситуацію в
галузі розвитку медіа та медіаосвіти;
- потенційні
можливості негативного впливу медіа на особистість;
- можливості
роботи з періодичними, аудіовізуальними джерелами, ресурсами мережі Інтернет.
Студент повинен уміти:
- орієнтуватися в тенденціях розвитку медіаосвіти в
Україні та світі;
- розрізняти різні види медіатехнологій;
- шукати, сортувати, аналізувати інформацію з сучасного медіапростору;
- самостійно створювати медіатексти;
- добирати та аналізувати фахові періодичні джерела, програми радіо,
телебачення, блоги в мережі Інтернет;
- запускати та встановлювати мультимедійні та медіаосвітні програми;
- методично грамотно застосовувати медіаосвітні технології у навчальних
цілях;
-
розробляти уроки з використанням періодичних джерел, програм радіо, кіно,
телебачення сайтів та блогів мережі Інтернет;
- користуватися пошуковими системами;
- розрізняти особливості медіаосвітніх технологій у різних видах ЗМІ;
- широко використовувати медіатехнології для
підвищення свого професійного рівня;
-
застосовувати ресурси мережі Інтернет для проведення уроків;
-
впроваджувати медіаосвітні технології з метою самовдосконалення й саморозвитку.
Основні терміни та їх визначення
У навчальній програмі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Мас-медіа, медіа – засоби масової інформації (радіо, телебачення, преса,
кіно, фотографія, відео, мультимедійні комп’ютерні системи, інтернет).
Аудіоінформація – інформація, що сприймається особою за допомогою органів
слуху.
Візуальна інформація – інформація, що сприймається особою за допомогою
органів зору.
Аудіовізуальна інформація – інформація, що одночасно сприймається слухом і
зором.
Медіаграмотність – це грамотність у сфері медіа, яка
включає знання основних видів медіаосвітніх технологій, змісту, форм і методів
їх застосування в майбутній професійній діяльності, вміння критично сприймати,
аналізувати, оцінювати інформацію, отриману з різних медіа, навички добирати та
створювати навчально-пізнавальні медіатексти.
Медіапедагогіка
– сукупність педагогічних концепцій, теорій, технологій і методик, які
базуються на комплексному застосування медіа і є специфічним напрямом педагогіки
з такими складовими як медіадидактика (проблеми, роль, функції, і значення
медіа в навчанні) і медіавиховання (проблеми медіа, використання медіаресурсів
і пропозицій) [2].
Медіадидактика
– визначається як складова медіапедагогіки та медіаосвіти, яка органічно
пов’язана із медійним вихованням, сприяє засвоєнню знань, формуванню вмінь та
навичок у сфері медіа з метою формування медіаграмотності у майбутніх учителів.
Медіавиховання
– формування світоглядних позицій, інтересів, потреб, ідеалів, мотивів,
ціннісних орієнтацій, свідомості, переконань, суджень, а також конкретних рис
характеру, моделі поведінки та культури поведінки засобами масової інформації.
Медіакомпетенція – вміння користуватися різними медіатехнологіями,
правильно сприймати наявну інформацію, вести пошук необхідної інформації,
створювати медіапродукти.
Медіаосвіта − це галузь медіазнань (знань про процеси створення, обробки,
передачі, сприймання, осмислення та засвоєння інформації), яка розробляє теорію
навчання і виховання, широко застосовуючи медіаосвітні технології.
Медіаосвітні
технології – це спосіб організації навчально-виховного процесу, який передбачає
використання друкованих, аудіовізуальних, комп’ютерних, інтернет-технологій та
максимально забезпечує виконання основної мети професійної підготовки
майбутнього вчителя – сприяє стабільному розвитку освітньої системи держави,
реалізації Національної доктрини розвитку освіти в ХХІ ст., Національної
стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції
впровадження медіаосвіти в Україні.
Медіаосвітні
технології – методично-організаційні засоби навчального процесу з використанням
періодичних видань, радіо, телебачення, кіно, а також програмно-апаратних
засобів і пристроїв, що забезпечують операції збирання, оброблення,
накопичення, збереження й передавання інформації [2].
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
спецкурсу “Медіаосвітні технології у
навчально-виховному процесі”
для студентів вищих
педагогічних навчальних закладів
|
№
|
Назва модуля й
теми:
|
|
||
|
|
Модуль 1. Теоретичні основи розвитку
медіаосвітніх технологій.
|
Лекції
|
Семін. та практ.
|
СР
|
|
1.
|
Вступ. Історичний аспект виникнення медіаосвіти,
суті основних понять досліджуваної проблеми. Класифікація медіаосвітніх технологій.
|
2
|
2
|
2
|
|
2.
|
Основні етапи
розвитку медіаосвіти в Україні та закордоном.
|
2
|
1
|
1
|
|
3.
|
Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі загальноосвітніх та
вищих педагогічних навчальних закладів.
|
1
|
1
|
1
|
|
|
Модуль 2. Медіаосвіта (медіаграмотність) як
психолого-педагогічна складова підготовки педагогічних і науково-педагогічних
працівників.
|
|
|
|
|
4.
|
Значення медіаосвіти у процесі підготовки педагогічних та
науково-педагогічних працівників.
|
1
|
1
|
1
|
|
5.
|
Педагогічні умови застосування медіаосвітніх
технологій у професійній підготовці майбутніх учителів.
|
1
|
1
|
1
|
|
6.
|
Використання навчально-пізнавальних медіатекстів у позааудиторній та
самостійній діяльності студентів.
|
1
|
1
|
1
|
|
7.
|
Формування основ медіаграмотності у сучасної
молоді, критичного відношення до інформації отриманої з різних медіа.
|
|
|
|
|
|
Модуль 3. Методика застосування медіаосвітніх
технологій у навчально-виховному процесі.
|
|
|
|
|
8.
|
Зміст, мета та завдання методики застосування медіаосвітніх технологій.
|
1
|
1
|
1
|
|
9.
|
Аналіз основних завдань медіаосвіти під час вивчення дисциплін
педагогічного спрямування (соціальної педагогіки, загальної педагогіки,
корекційної педагогіки, основ педагогічної майстерності, основи корекційної
педагогіки).
|
1
|
2
|
2
|
|
10.
|
Практичні рекомендації щодо створення власних медіатекстів. Робота з
фаховими періодичними джерелами.
|
1
|
1
|
2
|
|
11.
|
Інформаційно-пізнавальні радіопрограми та їх застосування у навчальному
процесі. Методика підготовки радіо та телепередач студентами ВНЗ. Аналіз
особливостей функціонування студентських радіоклубів.
|
2
|
2
|
2
|
|
12.
|
Методика роботи з інформаційними джерелами мережі Інтернет (навчально-пізнавальними
сайтами та блогами). Соціальні мережі – загальна характеристика, вплив на
особистість.
|
2
|
2
|
2
|
|
13.
|
Практичні рекомендації щодо створення (власних)
навчально-пізнавальних сайтів, блогів за різними напрямами підготовки, єдиної
освітньої соціальної мережі.
|
2
|
2
|
1
|
|
14.
|
Методика застосування медіаосвітніх технологій у
навчально-виховному процесі (узагальнення вивченого).
|
1
|
1
|
1
|
|
|
ВСЬОГО
|
18
|
18
|
18
|
ФОРМИ КОНТРОЛЮ:
поточний контроль: – відвідування та активна участь студентів у
лекціях проблемного характеру, лекціях-дискусіях, лекціях-візуалізаціях;
заслуховування, доповнення, обговорення й оцінювання доповідей на семінарських
та практичних заняттях, активне включення у виконання завдань практичного
заняття; тестовий контроль за вивченими темами; моделювання творчих завдань,
ситуацій практичної реалізації медіаосвіти, медіасамоосвіти; відбір та аналіз
навчально-пізнавальних періодичних джерел, програм радіомовлення, телебачення,
сайтів та блогів мережі Інтернет; письмові роботи з виконання домашніх
комплексних завдань (одна на вибір із переліку за кожною темою).
Результатом вивчення курсу є науково-дослідна
робота (реферат, доповідь на науково-практичних семінарах, конференціях)
або завершений інформаційний продукт, виконаний як медіаосвітній проект (спецвипуск газети, радіопередачі, телевипуск
новин, інтернет-сайт, блог тощо). Зазначені напрацювання студентів
обговорюються групою та можуть бути представлені у формі наукової конференції
чи виставки проектів.
Програма спецкурсу
“Медіаосвітні технології у
навчально-виховному процесі”
Модуль 1. Теоретичні основи
розвитку медіаосвітніх технологій
Тема № 1. Вступ. Історичний аспект
виникнення медіаосвіти суті основних понять досліджуваної проблеми.
Класифікація медіаосвітніх технологій
Предмет,
зміст і завдання спецкурсу. Різні
підходи до визначення понять: “медіа”, “медіаосвіта”, “медіаосвітні
технології”, “медіадидактика”, “медіавиховання”, “медіакультура”,
“медіацінності”, “медіаграмотність”. Історичний аспект виникнення та розвитку
медіаосвіти.
Законодавча база щодо регуляції розвитку медіаосвіти. Постанова Верховної
Ради України “Про затвердження задач Національної програми інформатизації на
2010–2012 роки” [3], Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку
національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпеченню
широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000). Грюнвальдська декларація з
медіаосвіти (1982), резолюція ЮНЕСКО щодо розвитку критичної медіаосвіти
(1989), Віденська конференція “Освіта для медіа та цифрового століття” (1999),
Севільська конференція “Медіаосвіта молоді” (2002), Паризька програма з
медіаосвіти ЮНЕСКО (2007), резолюція Європарламенту щодо медіаграмотності у
світі цифрових технологій (2008), Концепція розвитку шкільної медіаосвіти,
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (2010), Комюніке Єврокомісії
“Європейський підхід до медіаграмотності у світі цифрових технологій”, а також
низка інших документів, затверджених Євросоюзом та ООН, у яких наголошується,
що медіаграмотність є основним компонентом у сфері споживання аудіовізуальної
інформації, навчально-виховному процесі, основою обізнаності у питаннях
інтелектуальних прав людини, дієвим фактором міжкультурного діалогу та низкою
інших.
Сучасні моделі медіаосвітньої діяльності. Теорії та концепції медіаосвіти.
Компоненти медіаосвітніх технологій: аудіо, відео, слайди, текст, анімації,
графіка, сайти та блоги мережі Інтернет. Структура медіатехнологій.
Класифікація та основні види медіаосвітніх технологій (традиційні технології: друковані видання, аудіоосвітні технології,
технології кіно- та телеосвіти; інноваційні:
комп’ютерні, інтернет та мобільні технології; спеціальні (нетрадиційні)
технології: технології, які
використовуються з метою навчання; донесення інформації до дітей із певними
вадами, відхиленнями від нормального розвитку).
Можливості медіаосвітніх технологій у представленні інформації. Сфери
застосування медіаосвітніх технологій. Переваги та недоліки медіаосвітніх
технологій перед навчальними підручниками та посібниками.
Тема № 2. Основні етапи розвитку медіаосвіти в
Україні та закордоном
Розвиток
та поширення інформаційних і комунікаційних засобів – необхідна умова
формування нового напряму в педагогіці – медіаосвіти.
Основні
етапи розвитку медіаосвіти в Канаді.
Особливості медіаосвітнього процесу в різних канадських провінціях.
Медіапедагогічні асоціації і рухи в Канаді. Канада – перша в світі країна з
системою обов’язкової медіаосвіти школярів. Основні канадські медіаосвітні
сайти, провідні канадські медіапедагоги і дослідники.
Основні
етапи розвитку медіаосвіти у Великобританії.
Особливості медіаосвітнього процесу в Англії, Шотландії та Уельсі. Роль BFI
(British Film Institute) – Британського кіноінституту та Лондонського
університету в розвитку руху медіаосвіти. Основні британські медіаосвітні
сайти, медіапедагоги та дослідники в галузі медіаосвіти.
Основні етапи розвитку медіаосвіти у Франції.
С. Френе – основоположник французької системи медіаосвіти на матеріалі друку,
преси. Кіноклуби та їх роль у системі французького кіноосвіти. Медіаосвітні
асоціації і рухи у Франції. Роль CLEMI – медіаосвітнього центру, створеного при
Міністерстві освіти Франції, у розвитку медіаграмотності учнів на матеріалі
преси та Інтернету. Відомі французькі медіапедагоги та дослідники, провідні медіаосвітні
сайти.
Основні
етапи розвитку медіаосвіти в Німеччині.
Особливості медіаосвітнього
процесу в німецьких федеральних округах. Розвиток
німецької медіапедагогіки в медіаосвітніх центрах та університетах Мюнхена,
Дюссельдорфа, Касселя, Гамбурга, Баден-Бадена та інших містах. Провідні
німецькі медіапедагоги і дослідники, основні медіаосвітні сайти.
Основні
етапи розвитку медіаосвіти в США та
Австралії. Медіаосвітні
асоціації та рухи в США. Розвиток медіаграмотності в середній та вищій освіті
США. Система обов’язкового медіаосвіти школярів в Австралії. Провідні
американські та австралійські медіапедагоги й дослідники, основні медіаосвітні
сайти.
Історія медіаосвіти в Росії. Зародження і
становлення медіаосвіти (1900-1933). Регрес медіапедагогічної діяльності в епоху тоталітарного ідеологічного
контролю (1935–1955). Лібералізація педагогічних концепцій медіаосвіти у
період “відлиги” (1956–1968). Естетично орієнтована медіаосвіта авторитарної
епохи (1969–1985). Державна підтримка медіаосвітнього руху у
період “перебудови” (1986–1991). Сучасний стан медіаосвіти в Росії.
Сучасний стан медіаосвіти за кордоном. Тенденція інтеграції медіа (преса, кінематограф,
телебачення, інтернет і т.д.). Подальший розвиток комплексних концепцій в
медіапедагогіці. Збільшення тиражів медіаосвітньої літератури. Інтенсивний
розвиток медіаосвітнього руху в Європі, Азії, Африці і Латинській Америці.
Програма EuroMedia Project. Синтез медіаосвіти, інтернет-освіти та дистанційної
освіти – характерна особливість сучасних науково-дослідних і навчальних
проектів.
Стан та перспективи впровадження медіаосвіти в
Україні. Львівська та київська група медіапедагогів. Провідні дослідники в
галузі медіаосвіти.
Тема №3. Медіаосвітні технології у
навчальному процесі загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладів
Вивчення передового педагогічного досвіду застосування МОТ у
загальноосвітніх навчальних закладах. Дидактичний і виховний потенціал медіа (інтерактивність, комунікативність,
мультимедійність, індивідуалізація навчання). Формування позитивної мотивації студентів до
застосування МОТ у навчальному процесі та наступній професійній діяльності.
Особливості впровадження МОТ у навчальні предмети загальноосвітніх
навчальних закладів. Методи, форми
застосування медіаосвітніх технологій навчання. Дидактичні принципи навчання
школярів із використанням традиційних, інноваційних та спеціальних
(нетрадиційних) технологій.
Теорія і практика медіаосвіти майбутніх учителів в
умовах вищого навчального закладу. Методи розвитку критичного мислення, медіаграмотності
та медіакомпетентності студентів педагогічного ВНЗ на заняттях медіаосвітнього
циклу: 1) за джерелами отриманих знань – словесні (лекції візуалізації,
проблемного характеру, диспути), бесіди, дискусії, що включають створення
проблемних ситуацій); наочні (демонстрація медіатекстів, ілюстрацій); практичні
(виконання різноманітних творчих завдань практичного характеру на матеріалі
медіа, створення власних медіатекстів); 2) за рівнем пізнавальної діяльності:
пояснювально-ілюстративні (повідомлення педагогом інформації про медіа,
медіаосвіту, медіаосвітні технології, сприйняття і засвоєння цієї інформації
аудиторією); проблемні (проблемний аналіз певних ситуацій у сфері медіа,
медіатекстів із метою розвитку критичного мислення, створення власних студентських
інформаційно-пізнавальних періодичних видань, програм радіо, кіно, телебачення,
сайтів та блогів мережі Інтернет); дослідницькі (організація дослідницької
діяльності студентів, пов’язаної з медіа і медіаосвітою). Переваги та недоліки
практичних, ігрових та творчих завдань.
Основні напрямки використання МОТ у вищих
педагогічних навчальних закладах. Використовувати МОТ у процесі викладання
дисциплін педагогічного спрямування (загальної педагогіки, основ корекційної
педагогіки, соціальної педагогіки, основ педагогічної майстерності, сучасних
педагогічних технологій). Способи підготовки навчальної медіапродукції.
Створення навчальних медіаматеріалів при вивченні дисциплін інформаційного
спрямування (ТЗН, СІТ, НІТ, ІКТ, інформатики). Інтеграція медіаосвіти в
навчальні дисципліни (трудове навчання, біологія, географія, українська та
іноземна мови, дисципліни початкової школи) з метою формування вмінь працювати
з інформацією у ЗМІ в навчальних цілях.
Особливості використання наявних та створення
власних медіаматеріалів для студентів педагогічних навчальних закладів.
Модуль 2. Медіаосвіта (медіаграмотність) як
психолого-педагогічна складова підготовки педагогічних і науково-педагогічних
працівників
Тема № 4. Значення
медіаосвіти у процесі підготовки педагогічних та науково-педагогічних
працівників
Зміст і основні завдання медіаосвіти, її зв’язок із
соціальною педагогікою, психологією, філософією, культурологією, іншими
гуманітарними навчальними дисциплінами. Методологічні та світоглядні установки
інформатизації освіти. Роль медіаосвіти у реалізації виховних завдань у
навчальних закладах.
Місце медіаосвіти в процесі професійної підготовки педагогічних
працівників. Класифікація та функції сучасних медіа за соціально-педагогічними
критеріями: місце використання (індивідуальні, групові, масові, робочі та ін.),
змісту інформації (ідеологічні, політичні, морально-виховні,
пізнавально-навчаючі, естетичні, економічні, екологічні), функціям та цілям
використання (отримання інформації, освіти, спілкування, соціальне управління
тощо), розвитку впливу на особистість (розвиток кругозору, самопізнання,
самонавчання, соціалізація та ін.).
Особливості
застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх
учителів: педагогічної освіти (вчителів початкових класів, трудового навчання),
природничих наук (учителів біології, географії, хімії), гуманітарних наук
(учителів української мови та літератури; іноземної мови та літератури, історії
та права), мистецтва (вчителів музичного та образотворчого мистецтва), фізичного
виховання, спорту і здоров’я (вчителів фізичної культури).
Тема № 5. Педагогічні умови застосування медіаосвітніх
технологій у професійній підготовці майбутніх учителів
Педагогічні
умови як основа ефективної організації навчально-виховного процесу. Вітчизняні
та зарубіжні дослідження педагогічних умов реалізації певних процесів в умовах
функціонування інформаційного та медіаосвітнього середовища.
Характеристика
компонентів професійної підготовки та якостей майбутнього вчителя. Сутнісна характеристика системи педагогічних умов
застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх
учителів. Аналіз
педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій у професійній
підготовці майбутніх учителів: формування
позитивної мотивації у студентів щодо застосування навчально-пізнавальних
медіатекстів; впровадження спецкурсу “Медіаосвітні технології у
навчально-виховному процесі”, використання методики застосування медіаосвітніх
технологій у професійній підготовці майбутніх учителів; проведення тренінгів з
безпечного користування інтернет-ресурсами. Основні шляхи реалізації педагогічних умов
застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх
учителів.
Тема № 6. Використання
навчально-пізнавальних медіатекстів у позааудиторній та самостійній діяльності студентів
Сутність та значення позааудиторної роботи студентів (самоосвіта,
індивідуальна робота, педагогічна практика, науково-дослідна робота (курсові
роботи, реферати, медіапроекти).
Особливості функціонування освітніх сайтів, сайтів для викладачів,
вчителів, батьків, вихователів, сайтів ЗНЗ та ВНЗ. Освітні блоги вищих
навчальних закладів. Характеристика блогів вчителів та учнів загальноосвітніх
навчальних закладів медіаосвітнього спрямування.
Педагогічна практика як одна з основних форм позааудиторної роботи
студентів. Застосування отриманих знань з медіаосвітніх технологій під час
проходження педагогічної практики у загальноосвітніх навчальних закладах.
Методичні рекомендації щодо створення учнями власного портфоліо
(систематизованої добірки підготовлених школярем (або колективно учнями класу)
навчально-пізнавальних медіатекстів, об’єднаних за тематичним або хронологічним
принципом).
Науково-дослідна робота студентів та її роль у формуванні медіаграмотності
майбутніх учителів.
Підготовка викладачами спільно зі студентами медіаосвітнього навчального
середовища, розроблення навчальних програм і навчально-методичних комплексів з
медіаосвіти та медіаосвітніх технологій.
Самостійне вивчення студентами можливостей ефективного використання
медіаосвітніх технологій за допомогою самоосвіти; індивідуальної роботи
студентів зі створення студентських періодичних видань, програм студентського
радіомовлення, сайтів та блогів в мережі Інтернет.
Тема № 7. Формування основ
медіаграмотності у сучасної молоді, критичного відношення до інформації
отриманої з різних медіа
Медіаграмотність
і розвиток критичного мислення. Технологія критичного мислення в українській
педагогіці. Захист від маніпулятивного впливу медіа. Основні риси критичного
мислення. Ін’єкційний характер медіаосвіти як запобіжна
ланка від шкідливих впливів медіа.
Теорія
медіаосвіти як засіб формування “критичного
мислення” і його теоретична база (синтез “захисної”, “семіотичної і
“ідеологічної теорій).
Критичне
мислення як здатність аналізувати медіаінформацію з врахуванням стандартів
логіки, психолого-етичного та естетичного підходів.
Розвиток
умінь розуміти сутність повідомлень. Маніпулювання свідомістю. Інформація на
замовлення. Відеопроекти і аудіопрограми. Спецмедіапроекти. Елементи навіювання
та їх наслідки і прояви у суспільстві.
Використання
сучасних досягнень для маніпулятивних технологій в мас-медіа. Профілактика
сучасних маніпулятивних технологій мас-медіа.
Умови
розвитку критичності мислення: створення середовища спілкування, проведення
дискусій, диспутів, “мозкових” атак та ін.
Аналіз
впливу медіатекстів на учнів та студентів, розвиток “критичного мислення”
аудиторії по відношенню до медіаформації.
Л.
Мастерман – прихильник теорії медіаосвіти як розвитку критичного мислення.
Технологія
розвитку критичного мислення в процесі медіаосвіти. Реалізація технологій
підсвідомого впливу, порушення стандартів щодо захисту суспільної моралі.
Дезорієнтація особистості як підгрунтя формування фобій. Патологічна
залежність від медіажанрів. Рекламні та PR-акції у засобах масової
інформації. Гіперболізовані ознаки медіаповідомлень. Створення кумирів,
негативних ідеалів та інше. Методи контексної комунікації “Рейтинг технології”,
відволікання об’єктивного підходу, історичних аналогій, “навішування ярликів і
епітетів”, семантичного маніпулювання.
Суспільний
обов’язок мас-медіа. Незалежність мас-медіа від держави, великих монополій.
Незалежність діяльності журналіста. Відповідальність журналіста перед суспільством.
Модуль 3. Методика
застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному
Тема № 8. Зміст, мета, завдання та
структура методики застосування медіаосвітніх технологій
Модель формування медіаграмотності у майбутніх учителів: загальна
характеристика, способи реалізації.
Соціальне замовлення суспільства на підготовку медіаграмотних майбутніх
учителів. Основна мета методики – підвищення рівня медіаграмотності у майбутніх
учителів. Основні завдання (оволодіння системою знань в галузі медіаосвіти; формування теоретико- практичних, методичних та
креативних умінь щодо застосування медіаосвітніх технологій).
Зміст та особливості реалізації методики в аудиторній роботі вивчення:
(психолого-педагогічних дисциплін (загальної педагогіки, основ корекційної педагогіки,
основи педагогічної майстерності, сучасних педагогічних технологій, спецкурсу
“Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі”); позааудиторній
роботі: (самоосвіта, індивідуальна робота, педагогічна практика,
науково-дослідна робота (курсові роботи, реферати, медіапроекти)).
Основні етапи засвоєння навчальної інформації із застосуванням МОТ
(мотиваційний, теоретичний, практичний, рефлексивно-творчий).
Форми проведення занять медіаосвітнього спрямування (лекції: проблемні, бесіди; семінари:
дискусії, конференції; практичні творчі
заняття: ділові та рольові ігри, медіапроект).
Методи організації
навчально-виховного процесу із застосуванням
МОТ (словесні, пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемно-пошукові,
дослідницькі, ігрові, творчі).
Спеціальні
(нетрадиційні) медіаосвітні технології для дітей з вадами розвитку: (періодичні
видання, програми радіо, телебачення, аудіо та відеофільми, цифрові, мобільні,
інтернет технології).
Тема № 9. Аналіз основних завдань
медіаосвіти під час вивчення дисциплін педагогічного спрямування (“Загальної
педагогіки”, “Соціальної педагогіки”,”Основ корекційної педагогіки”, “Основ
педагогічної майстерності”, “Сучасних педагогічних технологій”)
Методи, засоби та форми
вивчення тем медіаосвітньої проблематики під час викладання дисциплін
педагогічного спрямування: (загальної педагогіки, соціальної педагогіки, основ
корекційної педагогіки, основ педагогічної майстерності, сучасних педагогічних
технологій).
Особливості поєднання
змісту навчального матеріалу дисциплін педагогічного спрямування та
медіаосвіти. Застосування отриманих студентами знань, умінь
та навичок під час проходження педагогічної практики та в подальшій професійній
діяльності.
Можливості
ознайомлення із теорією та практикою медіаосвіти у процесі вивчення: “Сучасних
інформаційних технологій за професійним спрямуванням” (напрям підготовки
біологія та фізичне виховання), “Сучасних технічних засобів навчання” (напрями
філологія (англійська та німецька мова), (образотворче та музичне мистецтво);
“Інформаційні технології в освіті” (напрям підготовки технологічна освіта).
Тема № 10. Практичні рекомендації щодо
створення власних медіатекстів. Робота з фаховими періодичними джерелами.
Вимоги до створення мультимедійної презентації
Фахові періодичні джерелами педагогічного, психологічного, гуманітарного,
природничого й технологічного спрямування. Методика роботи з
професійно-орієнтованими періодичними виданнями (газетами та журналами).
Особливості аналізу навчально-пізнавальних статей фахових педагогічних джерелах.
Робота з періодичними студентськими виданнями педагогічних ВНЗ України
(Національний університет “Києво-Могилянська Академія”: “Вісник Студентської
колеґії”, “Майдан Могилянка”, “Могилянська криця”, “ЗМІСТ”, “Чернетка”
журналами: “Life KM”, “Могилянський вісник”, “Vivat, Академія” та ін.
Підготовка та випуск власних (студентських) періодичних видань (формування
редколегії, збір та підготовка матеріалу для висвітлення у періодичному
виданні, опрацювання підібраного матеріалу, редагування, структурування,
розміщення, верстка, випуск).
Інтерфейс і набір інструментів програмних продуктів Microsoft Word, Excel, PowerPoint,
Publisher, WordPerfect, OpenOffice і т.д.
Вимоги до
створення навчально-пізнавальної мультимедійної презентації. Створення слайду: розмітка слайду, шаблони
оформлення, схеми кольорів, ефекти анімації (прості, середні, складні).
Психологічні особливості створення мультимедійних презентацій (вимоги до
інтерфейсу продукту, до кольорової гами, до змістового наповнення, до
структури). Види мультимедійних презентацій: із сценарієм, інтерактивна,
автоматична. Розробка власних мультимедійних презентацій студентами.
P. S.
Зазначена тема детально вивчається у навчальних курсах: “Сучасні інформаційні
технології за професійним спрямуванням” (напрям підготовки біологія та фізичне
виховання), “Сучасні технічні засоби навчання” (напрями підготовки: філологія
(англійська та німецька мова), (образотворче та музичне мистецтво);
“Інформаційні технології в освіті” (напрям підготовки: Технологічна освіта). А також
під час вивчення студентами 5-х курсів природничого та технологічного
факультетів дисципліни “Сучасні педагогічні технології”.
Тема № 11. Інформаційно-пізнавальні
радіопрограми та їх застосування у навчальному процесі. Методика підготовки
студентських радіо та телепередач. Аналіз особливостей формування студентських
радіоклубів
Особливості
функціонування студентського радіо педагогічних ВНЗ України. Діяльність студентського радіо Національного
університету “Києво-Могилянська академія” КВІТ (кмітливе, веселе, інформаційне,
товариське). Основна мета та напрямки діяльності. Принципи мовлення. Статус.
Символіка.
“Острадіо” –
інтернет-проект ініціативної групи студентів Національного університету
“Острозька академія”. Продовження ініціатив студентів “Острозької академії” на
підтримку українського, студентського і творчого.
Студентське радіо
ЮНІТОН Вінницького державного педагогічного університету
ім. М. Коцюбинського.
Основні напрямки
діяльності студентського радіо Українського Католицького Університету “УКУпочці”.
Характеристика
діяльності Сampus Radio Ukraine – українського проекту, що поєднує програми створені студентами різних ВНЗ
України.
Методика підготовки
студентської радіопередачі (збір необхідних фактів, відбір музики для
використання у радіопередачі, запис слів автора). Основні функції редактора,
заступника редактора, звукооператора, диктора, технічного інженера. Збір
необхідних матеріалів (вибір теми, визначення об’єкта, уточнення форми).
Підготовка сценарного проекту (аналіз сприйняття радіопередачі слухачами,
визначення стилю, тональності передачі). Вибір мелодії передачі, прямого ефіру
(рішення редактора, винахідливість музичного ведучого).
Методи реалізацій
сценарного проекту. Творче та технічне оформлення передачі з використанням усіх
наявних художньо-виражальних засобів радіомовлення (музичного покликання,
текстового оформлення, вставка радіороликів).
Прямий ефір
радіопередачі як колективна злагодженість і творча взаємодія ведучого програми
радіомовлення, музичного ведучого, редакторів і т.д. Психологічні аспекти
прямого ефіру, формування впевненості у ведучого, уміння роботи з мікрофоном.
Технологія
радіопередач (визначення об’єкта з метою зацікавлення студентів, знання,
ерудиція, майстерність, живий голос, здібності головного редактора та ведучого,
складання та монтаж сценарію, чітка мова та дикція оратора, ведучого).
Тема № 12. Методика роботи з інформаційними
джерелами мережі Інтернет (навчально-пізнавальними сайтами, блогами). Соціальні
мережі – загальна характеристика, вплив на особистість
Пошукові системи. Формування правильних запитів. Структура імені домена.
Пошук навчальної та пізнавальної інформації. Поштові сервери. Створення власної
поштової скриньки. Отримання та відправка повідомлень.
Використання ресурсів мережі Інтернет для проведення уроків у
загальноосвітній школі, з метою мотивації учнів до навчання, урізноманітнення
способів подання навчального матеріалу. Пошук, добір та аналіз
навчально-пізнавальної інформації, аудіо, відеозаписів, мультимедійних ресурсів
відповідно до поставлених навчальних цілей.
Навчально-пізнавальні
сайти для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів, викладачів, батьків,
вихователів, організаторів. Аналіз сайтів ЗОШ, ВНЗ, освітніх сайтів, сайтів
директорів шкіл, Міністерства освіти і науки України.
Тематичні блоги
(мережеві журнали, або щоденники подій) та їх значення у засвоєнні навчальної
інформації. Аналіз відомих блогів учителів початкових класів, біології,
історії, іноземної мови, їх навчально-пізнавальне значення.
Можливості та
перспективи використання найпоширеніших соціальних мереж (В Контакті,
Однокласники, Фейсбук) у навчально-виховному процесі та з метою формування
медіаграмотності майбутніх учителів. Змістове наповнення групи “Медіаосвітні
технології у професійній підготовці майбутніх учителів” створеної в соціальній
мережі В Контакті.
So.sl
– освітня соціальна мережа для студентів. Щоденник. ua – Всеукраїнська шкільна освітня мережа
(Аналіз створених сторінок “В Контакті”, “Shodennik Com”, “ПедПреса”, “Все
про освіту”). MySchool.ua – освітня
соціальна мережа для учнів. Соціальна мережа для педагогів.
Соціальні відео та
фото сервіси – сайти в інтернеті, що дозволяють безкоштовно зберігати,
переглядати, коментувати, редагувати відео- та фотофрагменти.
Спілкування студентів Національного університету “Києво-Могилянська
академія” онлайн
на сайті Bo.net.ua.
Тема № 13.
Практичні рекомендації щодо створення (власних) навчально-пізнавальних сайтів,
блогів за різними напрямами підготовки, єдиної освітньої соціальної мережі
Поняття сайт та блог, ознайомлення
студентів із площадками для розміщення та ведення блогів,
пояснення принципів створення та ведення блогу.
Мета та функції
навчально-пізнавального сайту та блогу. Проектування його структури. Вибір
платформи та створення блогу. Розміщення на сайті або блозі
навчально-методичних матеріалів, що будуть використовуватися під час навчання,
пізнання, духовно-морального розвитку. Розробка для блога суворих правил, які
будуть визначати частоту розміщення повідомлень, їх обсяг, кількість
гіперпосилань, необхідність дотримання теми обговоренная (ці правила варто
розробити в колективній роботі зі студентами). Інформування субєктів
навчально-виховного процесу про можливості використання матеріалів розміщених
на створених сайтах, блогах.
Проектування та розробка
власних навчальних блогів на прикладі студентського блогу з інформатики
(nkravc.blogspot.com,studyinformatik.blogspot.com та teacher-blog.comeze.com.),
блогу “Магістр” Тетяни Захарчук (http://sachartchuk.blogspot.com/).
Формування у студентів
достатніх навичок роботи з сервісами мережі Інтернет, зокрема, Веб 2.0., з
метою створення власних навчально-пізнавальних сайтів.
Організація роботи
студентів з сайтом та блогом в аудиторії. Використання
блогу для організації навчально-дослідницької роботи студентів (роботи над
створенням медіапроекту).
Тема № 14.
Методика застосування медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі
(узагальнення вивченого)
Організаційно-методичні аспекти формування основ медіаграмотності учнів
загальноосвітніх шкіл і студентів педагогічних ВНЗ (інтегрована складова,
факультатив, окрема навчальна дисципліна).
Специфіка сучасних засобів масової інформації, приклади їх використання в
освітній галузі, особливості використання медіаінформації учнями
загальноосвітніх шкіл та студентами педагогічних ВНЗ.
Психолого-педагогічні аспекти застосування засобів масової інформації в
освітній галузі. Поєднання традиційних методів навчання з засобами масової
інформації і комунікації. Роль педагога в реалізації систем навчання. Види
комп’ютерних програм навчання. Програма Intel@ “Навчання для майбутнього”.
Роль медіа в формуванні адаптаційного середовища для студентської та
учнівської молоді. Формування світоглядних позицій. Політичні, правові,
трудові, патріотичні, моральні, релігійні, естетичні, філософські погляди. Роль
батьків у формуванні морально-етичних орієнтирів.
Використання аудіовізуальної інформації педагогічними і
науково-педагогічними працівниками у практичній діяльності. Нестандартні уроки, уроки теле- та
радіопередачі. Ділові, рольові ігри, метод проекту та форум-театр.
Проблема захисту учнів загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних
закладів від маніпулювання з боку ЗМІ.
Навчальні ресурси глобальної мережі Iнтернет. Психічні явища від локальних
(використання комп’ютерного сленгу) до глобальних, пов’язаних з впливом на
особистість (інтернет залежність, синдром хакера та інші). Онляндія – безпека
дітей в Інтернеті.
Орієнтовна тематика рефератів та
медіапроектів
(за вибором студента)
1. Історичні витоки та основні етапи формування
медіапростору. Сутність термінів “Медіа”, “Медіаосвіта”, “Медіаграмотність”,
“Медіапедагогіка”, “Аудіовізуальна грамотність”, їх спільність і відмінності.
2. Функції засобів масової інформації, їх види та
класифікація за способом передачі інформації.
3. Педагогічні аспекти медіаграмотності.
Соціально-педагогічні критерії медіа, їх характеристика за наслідками впливу на
аудиторію, слухачів або особистості.
4. Негативні соціальні наслідки впливу медіа:
дезорієнтація особистості, крайній негативізм, надлишковий оптимізм,
патологічна залежність від медіажанрів та інше.
5. Позитивні і негативні наслідки застосування
медіатехнологій у навчанні. Психічні явища, що пов’язані з впливом на
особистість медіатехнологій навчання (Internet-залежність, синдром хакера та інші).
6. Медіаосвіта і основи аудіовізуальної грамотності як
психолого-педагогічна складова підготовки педагогічних і науково-педагогічних
працівників.
7. Роль навчальних і розважальних програм, каналів
центрального телебачення України як чинників морального виховання молоді.
8. Практичне використання в професійній діяльності
вчителя загальноосвітньої школи, викладача вищого навчального закладу
можливостей засобів масової інформації і комунікації.
9. Організаційно-методичні аспекти формування основ
медіаграмотності. Розвиток критичного мислення і умінь розуміти сутність
повідомлень. Маніпулювання свідомістю особи.
10.
Теле- і
аудіопрограми, їх ідеологічна спрямованість та правдивість.
Теледебати, телемости, ефективність їх впливу на слухацьку аудиторію і особу.
11.
Спецмедіапроекти.
Елементи навіювання та їх негативні наслідки і прояви в суспільстві.
Недобросовісна медіаінформація та деформація дійсності.
12.
Роль медіа в
формуванні адаптаційного середовища для учнівської і студентської молоді.
13.
Роль медіа в
формуванні світоглядних позицій молоді.
14.
Ін’єкційний характер
медіаосвіти як запобіжна ланка від шкідливих впливів медіа.
15.
Медіакомпетенція
педагогічного працівника. Вчитель як основний фігурант інформатизації в освіті.
16.
Дидактичний та
виховний потенціал медіа. Система перепідготовки та підвищення кваліфікації
педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо використання медіа в
навчально-виховному процесі.
17.
Навчально-пізнавальні
періодичні джерела. Загальна характеристика, вплив на розвиток особистості.
18.
Духовно-моральні
медіатексти, особливості використання в навчальному процесі.
19.
Використання в
навчанні та вихованні інформаційно-пізнавальних програм радіомовлення.
20.
Пізнавальні програми
телебачення, загальна характеристика.
21.
Інформаційно-навчальні
сайти та блоги мережі Інтернет.
22.
Соціальні мережі,
шляхи використання в навчальному процесі.
23.
Негативний вплив
сучасного медіапростору на особистісті.
24.
Безпечне користування
інтернет-ресурсами.
Орієнтовна тематика рефератів
для колективної творчості (дві –
три особи) студентів педагогічних ВНЗв
1. Профілактика деструктивних впливів мас-медіа на
студентів вищих навчальних закладів, педагогічних і науково-педагогічних
працівників.
2. Медіаосвіта
(медіаграмотність) як навчальна дисципліна у вищих навчальних закладах
післядипломної педагогічної освіти і як навчальний предмет в загальноосвітніх
школах.
3. Місце
медіаграмотністі в професійній підготовці педагогічних і науково-педагогічних
працівників.
4. Історичні
етапи розвитку медіаграмотності. Стан та перспективи впровадження
медіаграмотності в освітню діяльність вищих навчальних закладів та закладів
післядипломної освіти.
5. Медіаосвітні проекти ЮНЕСКО та Ради Європи.
Міжнародна і національна мережа медіаосвітніх інтернет-сайтів.
6. Свобода творчості та її соціальні виміри.
Закріплення свободи слова законодавчими актами та нормативно-правовими
документами.
7. Економічні та фізичні загрози мас-медіа. Судове та
адміністративне переслідування суб’єктів мас-медіа.
8. Традиційна і діалектична логіка та їх місце в
освоєнні медіапродукту. Методи систематизації і формування припущень та
суперечливі твердження.
9. Медіаграмотність як засіб розвитку критичного
мислення молоді. Технології критичного мислення в українській педагогіці.
10. Профілактика сучасних маніпулятивних технологій
мас-медіа.
11. Розвиток вільних і незалежних мас-медіа як
європейський цивілізований вибір України.
12. Роль медіа в формуванні моральних,
культурологічних, життєвих та світоглядних принципів громадськості.
13. Відповідальність мас-медіа перед суспільством за
якість інформації. Співпраця журналіста з владними структурами.
14. Підвищення кваліфікації педагогічних і
науково-педагогічних працівників з питань медіаграмотності. Функції громадських
організацій та закладів післядипломної педагогічної освіти, щодо формування
медіаграмотності педагогічних, науково-педагогічних працівників, студентів
вищих навчальних закладів та учнів загальноосвітніх шкіл [1].
Теми залікових рефератів
1. Роль
і місце медіаосвіти в системі ЗМІ.
2 Медіаосвітня діяльність ЗМІ як форма
комунікативного менеджменту.
4. Теорії медіаосвіти.
5. Сучасні моделі медіаосвітньої діяльності.
6. Особистість журналіста в медіаосвітній
діяльності.
8. Особистість педагога в медіаосвітній
діяльності.
9. Роль ЗМІ у розвиту культурно-інформаційного
простору.
10. Інформат – нова форма існування медіа.
12. Журнал “Медіакритика”.
13. Журнал “Медиаобразование”.
14. Медіаосвіта в одній із зарубіжних країн (для
студентів, які поглиблено вивчають іноземну мову).
15. Медіаосвітні технології та їх застосування у
навчальному процесі.
16. Медіаосвіта в Україні: стан, проблеми,
перспективи розвитку.
17. Сценарій проведення навчального заняття із
застосуванням медіаосвітніх технологій.
Варіанти медіапроектів
студентських ЗМІ для захисту
1. Розроблення
змістовно-графічної моделі студентського видання.
2. Розроблення сценаріїв для студентів
університетських теленовин.
3. Розроблення сценаріїв для роликів соціальної
реклами.
4. Нова ідея сайту.
5. Розробка концепції факультетського
(університетського) медіацентру.
6. Концепція студентської інформаційної агенції.
Оцінювання підсумкових знань та вмінь студентів.
Конкретна оцінка студентів у підсумку вивчення навчального курсу:
-“відмінно”: високий
рівень теоретичних, практичних та методичних знань у галузі медіаосвіти –
відповідає високому рівню медіаграмотності;
-“добре”: близький до
високого (80%) рівень знань, умінь та навичок у галузі медіаосвіти – відповідає
середньому рівню медіаграмотності;
-“задовільно”: нижче
середнього рівня знань, умінь та навичок у галузі медіаосвіти – відповідає
низькому рівню медіаграмотності;
-“незадовільно”:
низький рівень теоретичних, практичних та методичних знань у галузі
медіаосвіти.
Список використаних джерел
При
укладанні спецкурсу “Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі”
використано навчальні програми, підручники, навчально-методичні посібники і
наукові роботи як українських вчених, так і вчених зарубіжних країн, що сприяли
удосконаленню змісту спецкурсу.
1. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. Схвалено постановою Президії
Національної академії педагогічних наук України (20 травня 2010 року),
протокол № 1-7/6-150 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http:
//osvita.telekritika.ua/material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukrayini.
– Назва з екрану.
2. “Медіаосвіта (медіаграмотність)”. Навчальна програма (для слухачів курсів
підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників) /
К. М. Левківський, В. Ф. Іванов, В. І. Даниленко, В. П. Мележик,
О. В. Волошенюк, В. О. Мороз. – Київ, 2011. – 102 с.
3. Онкович Г. В. Медіаосвіта [загальний курс]: програма навчального
курсу для студентів вищих навчальних закладів / Г. В. Онкович. –
Київ : ІВО НАПН України, 2010. – 24 с.
4. Пенчук І. Е. Дитячі ЗМІ у системі інтегрованої освіти
[Електронний ресурс] /
І. Е. Пенчук. – Режим доступу :
http: //www.nbuv.gov.ua/portal ― Назва з екрану.
5. Програма навчального курсу для вузів. Історія медіаосвіти /
А. В. Федоров, І. В. Челишева. – Москва, 2008. – 15 с.
6. Сахневич І. А. Практикум для самостійного оволодіння
основами медіакомпетентності. Методичні вказівки та для студентів І–IV курсів
технічних спеціальностей нафтогазового профілю / за заг. ред. Г. В. Онкович. – Івано-Франківськ, 2010. – 100 с.
7. Федоров А. В. Модель развития медиакомпетентности и
критического мышления студентов педагогического вуза на занятиях
медиаобразовательного цикла : [Электронный ресурс] / А. В. Федоров //
Инновации в медиаобразовании, 2007. – № 7 – Режим доступу: http:
//quality.petrsu.ru/file. – Назва з екрану.
Немає коментарів:
Дописати коментар